ћекка етн≥чноњ музики

«а син≥ми горами с≥даЇ сонце. ќстанн≥ промен≥ зриваютьс¤ з г≥лл¤ високих сосен ≥ падають на тимчасову дерев`¤ну сцену. ‘утбольне поле перед ц≥Їю ж сцену вщерть заповнене публ≥кою р≥зноман≥тного зовн≥шнього вигл¤ду. ’тось лежить на каремат≥ ≥ в≥дпочиваЇ, хтось попиваЇ пиво ≥ замр≥¤но вслухаЇтьс¤ у ритми музики, котра лунаЇ з динам≥к≥в, а хтось вже п≥дтанцьовуЇ в≥д нетерпл¤чки в оч≥куванн≥ виступу улюбленого гурту. ÷е "Ўешори" - м≥жнародний фестиваль етн≥чноњ музики та лендарту.
“ри дн≥ св≥жого пов≥тр¤, три дн≥ спеки та прохолодноњ г≥рськоњ води, три незабутн≥ дн≥ у роц≥, коли у село Ўешори що на ≥ванофранк≥вщин≥ зњжджаютьс¤ любител≥ етносу та митц≥ лендарту не т≥льки з ”крањни, а й з≥ вс≥Їњ ™вропи. ј њхати сюди й справд≥ Ї чого. —ерце  арпат, оповите к≥льцем хребт≥в, з високими полонинами ≥ густими л≥сами село Ўешори з року в р≥к збираЇ все б≥льше й б≥льше турист≥в. —правжньою окрасою м≥сцини Ї знаменит≥ водоспади. ≤ хоча за висотою њм далеко нав≥ть до ћан¤вського, проте геолог≥чне розташуванн¤, навколишн¤ природа та приЇмна дл¤ любител≥в екстремального купанн¤ р≥чка робл¤ть свою справу. ќтак би й жило м≥цеве гуцульське населенн¤ на коштах в≥д туризму, коли б не додумались провести у цих м≥сц¤х перший фестиваль етн≥чноњ музики в ”крањн≥. “ут то й все розпочалось.
12 липн¤ наша невелика група просто з дверей старенького "Ћј«а" потрапл¤Ї в об≥йми г≥р. ѕерше враженн¤ - Ўешори важко назвати б≥дним гуцульським селом.  расив≥ хати обаб≥ч дороги, дорог≥ машини на тих самих дорогах, кабельне телебаченн¤, ≥нтернет. ќтак, йдучи асфальтованою вулицею ми натрапл¤Їмо на перший "сюрприз". ќтож дл¤ тих хто на наступний р≥к захоче прињхати сюди чи взагал≥ бажаЇ потрапити на ¤кийсь фестиваль пам`¤тайте таке хороше слово ¤к "–еЇстац≥¤". як правило, така процедура платна ≥ коштуЇ в≥д 15 до 25 гривень. ≤ хоча п≥д самим написом красуЇтьс¤ наступний: "ќбов`¤зково", проте ми ≥ б≥льш≥сть знайомих просто ухилилис¤ в≥д запропонованого. “ой хто зареЇструвавс¤ отримуЇ програму фестивалю, компакт-диск з п≥сн¤ми фестивалю ≥ спец≥альну м≥тку (носити ¤ку не обов`¤зково). ќкр≥м того ти ще й зможеш потрапити у наметовий таб≥р (¤кщо там будуть в≥льн≥ м≥сц¤) ≥ розкласти там свою палатку.
Ќаша ж група вир≥шила зупинитис¤ на подв≥р`њ у доброзичливоњ пан≥. “ака послуга коштувала нам 5 гривень за н≥ч з одн≥Їњ палатки. ÷е дуже низька ц≥на. ѕеред цим нам пропонували три ноч≥ за ш≥стес¤т гривень ≥ нав≥ть за сто. Ќаше подв≥р`¤ знаходилось недалеко в≥д сцени, поруч прот≥кало джерело, а за сто метр≥в шум≥ла р≥ка. Ќар≥кати не було на що.
” перший же день ми зробили к≥лька екскурс≥й перед початком самого фестивалю. ѕерше, на що сл≥д звернути увагу - це зв≥сно ж водоспад. ”с≥ чутки та розпов≥д≥ що ми њх наслухались перед мандр≥вкою справдилис¤. ¬одоспад ви¤вивс¤: "просто супер", "неповторний" та нав≥ть "з романтичним присмаком". ѕ≥д час фестивалю це друге за попул¤рн≥стю м≥сце п≥сл¤ сцени. ќкр≥м водоспаду раджу сходити на полонину. ’оча п≥дйом туди - не з легких, повнота вражень гарантована. ћальовнич≥ краЇвиди карпатських г≥р, чистота природи на мить в≥дриваЇ в≥д цив≥л≥зац≥њ ≥ кидаЇ у глибину ≥стор≥њ, у часи опришк≥вського руху, у часи, коли цими полонинами бродили ц≥л≥ отари овець, к≥з, кор≥в, коли над к≥нц≥вками в≥чнозелених сосен лунала тремб≥та. “ут, на полонин≥, можн≥ зустр≥ти й сучасних пастух≥в. ќтари тепер, що правда, поменшали, та й тремб≥ти ви вже не почуЇте. ѕроте Ї можлив≥сть скуштувати знаменитого овечого сиру - бринзи.
ƒивують турист≥в й багацтва м≥сцевоњ флори та фауни. —аме в л≥сах б≥л¤ Ўешор зустр≥чаЇтьс¤ р≥дк≥сна форма дубу - дуб п≥рам≥дальний, ¤кий належить до пам`¤тник≥в природи. Ѕагата м≥сцева флора й на смачн≥ ¤годи, њстивн≥ гриби. Ѕлукаючи л≥сом частенько натрапл¤Їш на поодиноких грибник≥в та ¤г≥дник≥в з повними кошиками назбираного. ј коли ж ти належиш до категор≥њ так званих "везунчик≥в" шл¤х тоб≥ просто у нетр≥ м≥сцевоњ природи. —аме тут можна зустр≥ти м≥сцеву дивину -  арпатську саламандру. Ќевелика чорна з жовтими пл¤мами ¤щ≥рка зустр≥чаЇтьс¤ у болотист≥й м≥сцевост≥ п≥д кам≥нн¤м або у невликих калюжах серед старих сосен.
 оли наближаЇтьс¤ веч≥р ≥ на Ўешори падають величн≥ т≥н≥ г≥р вс¤ фестивальна молодь великими потоками ст≥каЇтьс¤ до сцени перед футбольним полем. ƒ≥йство в≥дбуваЇтьс¤ саме тут. ≤ хоча "Ўешори" в≥дбуваютьс¤ просто перед знаменитим "“арасом Ѕульбою" в ƒубно, етнос зум≥в прит¤гнути у  арпати достатньо знаменитих колектив≥в. 12 липн¤ публ≥ку розважали "јгао" (”крањна), Д—полохъФ (”крањна), Дќркестр янки  озирФ (”крањна), Д’ќ!Ф (”крањна), ДThat BlackФ (”крањна), Д¬ертепФ (”крањна), УZsufФ (”крањна), Д¬≥йФ (”крањна), УYokiФ (–ос≥¤), Д√урт …оТ√уртФ (”крањна), УRed CardellФ (‘ранц≥¤). 13 липн¤ сцена приймали наступних: Д‘олк-джаз формац≥¤Ф (Ѕолгар≥¤), Д арпат≥¤ниФ (”крањна), Д“ригонФ (ћолдова), ДƒахаЅрахаФ (”крањна), ДMaracaФ („ех≥¤), УRachat-LucumФ („ех≥¤), ДЅурдонФ (”крањна), Дќркестр св¤того ћикола¤Ф (ѕольща). 14 липн¤ фестиваль завершували "јнсамбль “аф≥йчук≥в" (”крањна), ДЅ≥р тайфаФ (”крањна), Д—артанськ≥ самоцв≥тиФ (”крањна), Д“ропанкаФ (Ѕолгар≥¤), ДЅутт¤Ф (”крањна), јнсамбль с. «браньки, Дќчерет¤ний к≥тФ (”крањна), УCzaldy-ValdyФ („ех≥¤), УHabakukФ (ѕольща), ДѕеркалабаФ (”крањна), Д√айдамакиФ (”крањна). ќкр≥м цього перел≥ку у в≥льний в≥д концерт≥в час публ≥ку розважали DJ Pubert (–ос≥¤) та DJ Zazi (–ос≥¤). —еред ус≥х цих виступ≥в сл≥д в≥дм≥тити виступ "¬≥¤" - неперевершена готика, Дќркестр янки  озирФ - п≥сл¤ них ¤ довго згадував де ¤ Ї ≥ що тут роблю (уточнити назву), УZsufФ - просто дуже класна експериментальна музика.
ќсобливоњ уваги заслуговують два гурти: "√айдамаки" та "ѕеркалаба". якщо п≥д першу "в≥дривались" вс≥ кому не л≥нь, то друга, ¤ка завершувала фестиваль, наприк≥нц≥ створила на сцен≥ справжню комед≥ю. ‘рази "ƒ хат≥!", "—пати!", "√ет зв≥дси!" розвеселили публ≥ку не на жарт ≥ вона довго не хот≥ла в≥дпускати "ѕеркалабу" з≥ сцени.
ќкр≥м концерт≥в в≥дбувалось чимало ≥нших заход≥в. ѕ≥д час фестивалю можна було навчитис¤ етн≥чних танц≥в, пограти в пейнтбол, спостер≥гати за виставою вогн≥в, вз¤ти участь у конкурс≥ лендарту. ѕро останнЇ розпов≥мо дет≥льн≥ше.
ќтже лендарт або "мистецтво земл≥" у пр¤мому значенн≥ цього слова - це особливий вид мистецтва, ¤кий виник зовс≥м недавно в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими. …ого суть пол¤гаЇ у створенн≥ р≥зноман≥тних роб≥т з використанн¤м ландшафту або його елемент≥в. ÷е ≥ малюнки на камен≥, ≥ чудернацьк≥ ф≥гури, створен≥ на основ≥ природн≥х сил (теч≥¤ р≥чки, в≥тер), ≥ захоплююч≥ кам`¤н≥ сади. ћандруючи селом ≥ розгл¤даючи лендарт≥вськ≥ роботи мимовол≥ починаЇш усв≥домлювати що краса Ї у всьому, треба т≥льки вм≥ти њњ бачити. јдже з точки зору митц≥в лендарту напис на камен≥ "“ут був ¬ас¤" це теж мистецтво.
÷ього року Дгалерею п≥д в≥дкритим небомФ створювали: √анна —идоренко та —ерг≥й якун≥н - проект Д¬≥льний рухФ, ѕетро Ѕевза - Д“ой, що зм≥нюЇ шк≥руФ, јндр≥й √уренко - ДќзонФ, ёл≥¤ “олмачова - Дƒень б≥лих чапельФ, ќлекс≥й Ћитвиненко - ДќбТЇкт, що зникаЇФ, ∆анна  адирова - ДЌебо на р≥коюФ, √анна Ќадуда - Д≤стота ≥ “еч≥¤Ф, ≤лона —≥льваш≥ та ярослав ѕрис¤жнюк - Д¬≥дбиток сонц¤Ф, јнатол≥й ЅЇлов - Д‘ундаментФ, ёр≥й «авадський Д∆овтий ≥ блакитнийФ.
ќтак, п≥д звуки етносу, в т≥н≥ карпатських г≥р ≥ минули три незабутн≥ дн≥ в сел≥ Ўешори. ‘естиваль залишив по соб≥ море позитивних емоц≥й, нов≥ знайомства, романтичн≥ вечори б≥л¤ багатт¤. ƒл¤ б≥льшост≥ прињжджих в≥дтепер Ўешори перестали бути просто невеличким селом на мап≥, вже з 12 липн¤ 2005 року дл¤ них Ўешори нав≥ки перетвор¤тьс¤ у ћекку св≥тового ≥, переус≥м, украњнського етносу. јдже це пон¤тт¤ ув≥брало в себе не т≥льки музику, за цим словом ховаЇтьс¤ ще й культура, повед≥нка, стиль од¤гу ≥.т.д. Ўешори сказали "ƒо побаченн¤", але т≥льки до наступного року. —аме тод≥ сюди знову пот¤гнутьс¤ тис¤ч≥ турист≥в на наймов≥рну феЇр≥ю п≥д назвою "‘естиваль етн≥чноњ музики та лендарту".


јндр≥й ƒутчак

Хостинг от uCoz